Цими містами хочеться подорожувати, там хочеться жити, з них хочеться брати приклад. Які міста у світі вважаються найбільш екологічно чистими, і що робить влада для того, аби вони підтримували цей статус? Читайте у нашому рейтингу.

Щоб визначити, які міста можна вважати екологічно чистими, необхідно обрати критерії, за якими вони набувають такого статусу. З цього і розпочнемо.

1. Чистота повітря. Вимірюється такими показниками, як викиди джерел забруднення на одну людину (в тому числі автомобілів), та кількість шкідливих речовин в атмосфері. Із цих показників складається індекс забруднення.

2. Стан водних ресурсів. Тут важливо знати, скільки води за добу витрачається на одну людину, відсоток води, яка не відповідає нормам санітарії, а також кількість домогосподарств, забезпечених централізованим водопостачанням і каналізацією.

3. Відходи. Важливим є те, скільки відходів припадає на одну людину, відсоток їх утилізації, а також розміщення їх на територіях консервації.

4. Територія. Рахується кількість парків та природних лісових насаджень в околицях міст. Частка територій, займаних промисловими підприємствами або тих, які ніяк не використовуються (пустирів).

5. Транспорт. Наскільки часто жителі користуються громадським транспортом, кількість екологічно чистого транспорту (тролейбусів, трамваїв, автомобілів, які їздять на природному газі, електромобілів), скільки часу витрачають жителі міста, щоб дістатися до роботи.

6. Споживання енергії. Витрата на душу населення, частка втрат при теплопостачанні, кількість постачальників енергії, що завдають найменшої шкоди екології міста.

7. Вплив на екологію з боку органів управління. Обсяги витрат на охорону навколишнього середовища в бюджеті міста. Скільки підприємств, що знаходяться під постійним екологічним контролем, а також частка тих, хто перевищує максимальну кількість викидів, що забруднюють атмосферу. Саме такі принципи покладені в основу визначення дійсно екологічно чистих міст.

А тепер переходимо до міст! Ось вони – найчистіші міста світу!

ОСЛО, НОРВЕГІЯ

Норвезька столиця Осло оточена лісами та озерами. Місто знаходиться на північній частині Осло-фьорда, на березі якого колись були і промислові підприємства і порти, але з часом все це перетворилося на смугу парків, призначених для прогулянок.

З іншого боку до міста підступає ліс, в якому нікому нічого не можна будувати. Дозвіл на будівництво поруч з лісом отримують тільки забудовники, готові компенсувати збиток, нанесений природі, а також такі, що пройшли тривалу процедуру збору документів, погоджень і засідань. Простіше будувати в іншому місці. Тим більше, що у вирішенні таких питань береться до уваги думка кожного жителя столиці: жодне будівництво в місті не розпочнеться, якщо хоч один житель висловить протест. А мешканці Осло – завзяті борці за чистоту навколишнього середовища. Саме в Осло пройшов пікет молодих екологів проти будівництва другої черги АЕС на Кольському півострові.

Виробництво біогазу з органічних відходів і каналізації лише підтверджує, наскільки близько Осло наблизилось до вуглецевої нейтральності. Крім того, в місті понад 700 громадських зарядних станцій для електромобілів. А  найближчим часом місто перейде на таксі та автобуси на електричній тязі.

Основний транспорт для жителів Осло – громадський. Паркувати машину в місті дуже дорого, тому більшість городян їздять на автобусах, які тут заправляють метанолом.

КУРИТИБА, БРАЗИЛІЯ

Місто Куритиба, яке розташоване на півдні Бразилії, називають «бразильською Європою» завдяки добре розвинутій інфраструктурі. Також Куритиба відома як «зелена столиця» Бразилії завдяки екологічній політиці влади. Екологічні реформи тут почалися в далекому 1972 році, коли архітектор і новоспечений мер Жайме Лернер перетворив автомобільну магістраль в пішохідну алею попри численні протести.

Іншою зеленою інновацією міста став проєкт 1989 року «Зелений обмін» (Green Exchange Program), в рамках якого жителі міста обмінюють сміття на транспортні жетони: 4 фунти сміття (1,8 кг) за 1 фунт жетонів (0,45 кг). До 2007 року жителі Куритиби зібрали понад 45 тисяч тонн сміття, і сьогодні ініціатива отримала свій розвиток зі спеціальною програмою в школах міста (Special Green Exchange Program).

Суть програми в тому, що велика частина населення проживає в нетрах. Сміттєвози не могли навіть під'їхати до цих територій. Для вирішення проблеми з вивезенням сміття по межах бідних районів були розставлені сміттєві контейнери з надписами «скло», «пластик», «папір» тощо. Кожному, хто приносив повний мішок відсортованого сміття, видавали талон на автобус, а за біовідходи – пластикову картку, яку можна було обміняти на пакет продуктів.  Завдяки цьому люди самостійно очистили місто, навчилися розділяти відходи, розрізняти види пластика, а шкільна програма зі збору відходів дозволила забезпечити приладдям учнів з найбідніших сімей. Наприклад, зі старих автобусів навіть облаштовували навчальні класи. Паперове сміття, що відправляється там в переробку, щодня рятує від вирубки 1 200 дерев.

Тільки ця ініціатива годує сім тисяч громадян, які живуть за межею бідності. Сьогодні 90 % жителів Куритиби щодня здають на переробку дві третини відходів. Загальна кількість зелених зон у місті – 400 км². Таким чином створюються кращі умови для біорізноманіття, додаткової прохолоди і чистого повітря. Популярний Ботанічний сад Куритиба є батьківщиною 350 тисяч різновидів рослин. Суворе природоохоронне законодавство Куритиби надійно захищає її зелені зони. Нелегальна вирубка лісу та використання землі з рідкісними видами рослин суворо заборонені.

РЕЙК'ЯВІК, ІСЛАНДІЯ

.

Ісландія – одне з найчистіших місць на планеті. Майже вся електроенергія тут виробляється з відновлюваних джерел: води, геотермальних джерел та вітру.

У 2018 році  ухвалили Національний план дій по боротьбі зі зміною клімату, в якому основний акцент робиться на введення заборони на нові дизельні та бензинові автомобілі. До 2040 року планується повністю позбутися від вуглецевого типу палива.

Рейк'явік відомий тим, що став першопрохідцем в сфері використання геотермальної (тобто з використанням гарячих джерел) і гідроелектричної відновлюваної енергії, які в сумі забезпечують 95 % потреб опалювального обладнання в місті. Всього в країні налічується 30 діючих вулканів, енергія яких і використовується для опалення. Рейк'явік є глобальним центром з дослідження відновлюваних джерел енергії, чим зайняті кілька університетів, урядові департаменти, державні та приватні компанії. Відмінною рисою міста є також те, що всі дослідження і проєкти отримують значну фінансову підтримку від держави.

У місті активно підтримується збільшення велосипедного транспорту, а також заохочується використання електричних автомобілів. Рейк'явік прагне повністю відмовитися від викопного палива до 2050 року. Ще у 2001 році в рамках програми Євросоюзу Clean Urban Transport for Europe Рейк'явік запустив на вулицях екологічно чисті автобуси Mercedes-Benz Citaro з силовою установкою на водневих паливних елементах. Такі автобуси не продукують шкідливих викидів, єдиним їх побічним продуктом є водяна пара. До того ж гібридні автобуси практично безшумні. Міська рада Рейк'явіка затвердила план: до 2025 року число заправних станцій в межах міста має скоротитися вдвічі. Зараз в Рейк'явіку працює близько 75 автозаправок. 35 заправних станцій, які будуть скорочені, перетворять в магазини або ж їх територію передадуть під житлову забудову.

ГЕЛЬСІНКІ, ФІНЛЯНДІЯ

Це – ще одна столиця північної держави – Фінляндії, в якій влада вкладає великі гроші в те, щоб місто було екологічно чистим.

У Гельсінкі розроблений стійкий план з забезпеченя безвуглецевої нейтральності – перехід на велосипеди, а також сортування та переробка відходів. Автобуси, важке обладнання та вантажівки метрополії Гельсінкі перейшли на використання біопалива на основі відходів вже у 2020 році. Згідно з генеральним планом міста, всі порти Гельсінкі перенесли якомога далі від центру та об'єднали в один великий сучасний комплекс. А на їх місці побудували житлові райони. Це дозволило зменшити обсяг вантажного транспорту в центрі й звільнити колишні портові території під житлові забудови.

Одним з найбільших вкладників в економіку Гельсінкі є туризм, завдяки розвитку цього напрямку збільшилась кількість екологічно чистих приміщень. Фактично близько 75 % готельних номерів у місті були сертифіковані як екологічно чисті, а ті, які ще не повністю підтвердили свою прихильність справі, мають екологічний план, що охоплює всі аспекти бізнесу: від їжі та води до утилізації відходів та споживання енергії. У Гельсінкі вдалося впровадити системи тригенерації, тобто комбінованого виробництва тепла, холоду та електроенергії. Система центрального охолодження успішно функціонує в Гельсінкі з 2001 року. Якщо центральне опалення служить для обігріву будинків, то нова система навпаки – на роботу кондиціонерів і вентиляторів.

Охолоджуються будинки водою, яку до потрібної температури доводять спеціальні холодильні установки. Система тригенерації дозволяє не тільки знизити витрати на виробництво енергії, а й істотно скоротити викиди в атмосферу забруднюючих речовин. Після впровадження системи кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу Гельсінкі скоротилася на 3 млн тонн на рік.

Крім того, у Фінляндії – чотири десятки національних парків з лосями, оленями, ведмедями, росомахами, білками, грибами та ягодами, а лісів більше, ніж в будь-якій іншій країні Європи.

Звичайне фінське диво – водопровідна питна вода. Комітет з водних ресурсів при ООН визнав її найчистішою у світі. Вона потрапляє в будинки з озера Пяйянне по 120-кілометровому скельному тунелю. Для її очищення не використовують хімічні реагенти, і на смак вона нічим не відрізняється від бутильованої. Крім того, за чистотою і порядком Гельсінкі стежать самі жителі. Все більшу популярність серед фінів набирають «сміттєві забіги», коли ранкова пробіжка поєднується з прибиранням території від сміття.

КОПЕНГАГЕН, ДАНІЯ

Сприятлива екологічна ситуація в Копенгагені стала можливою завдяки скороченню числа автомобілістів і підвищенню кількості велосипедистів. Крім того, тут активно використовуються вітряки для вироблення електроенергії. Налагоджена система утилізації відходів і економічна витрата водних ресурсів дозволили столиці Данії стати одним з найчистіших міст не тільки в Європі, але й у всьому світі.

97 % необхідного тепла місто отримує від роботи сміттєспалювальних заводів. Практика утилізації відходів у Копенгагені вважається однією з найкращих у світі. Наприклад, сміття, що залишилося після фарбування стін в будинку, можна повернути в лакофарбову крамницю, а все, що залишилося від ліків, — в аптеку.

Недалеко від центру Копенгагена побудований екологічно чистий сміттєпереробний завод, на даху якого облаштували гірськолижний схил, таким чином об'єднавши виробничі функції зі спортивно-розважальним центром. Довжина схилу — 440 метрів, тут розташовуються три швидкісних спуски різної складності. Влітку тут функціонує паркова зона, також є кафе, ресторани та зони відпочинку. Водночас під зеленим дахом заводу спалюється близько 400 тисяч тонн сміття на рік, забезпечуючи при цьому електроенергією понад 200 тисяч будинків і домогосподарств Копенгагена. Мегаполіс має амбітну мету – стати першим містом з нейтральним рівнем викидів CO₂ до 2025 року.

Тільки 29 % сімей володіють автомобілем, зросла популярність велоспорту, також більшість місцевих готелів пропонують своїм гостям велосипеди. Органічне харчування – ще одна нова тенденція – 88 % продуктів, які пропонують в місцях громадського харчування, органічні.

У Копенгагені діє Закон «Про політику зелених дахів», згідно з яким дизайн всіх нових будівель повинен включати певний рівень озеленення. До 2025 року городяни планують перетворити в сади 150 000 м² дахів. У данській столиці розбиті так звані кишенькові парки, завдяки яким майже всі жителі щодня ходять пішки або проїжджають на велосипеді через зелену зону.

Зараз Копенгаген використовує відновлювані джерела енергії — в основному сонячну і вітрову. З 2015 року через потужний вітер електростанції виробляють стільки багато енергії, що можуть поділитися нею із сусідніми країнами.

Данці будують енергоощадні будівлі для розвитку концепції екологічно-доброзичливого міста. Ці проєкти мінімізують енергетичні втрати в процесі опалення та освітлення. Уряд сприяє встановленню передових систем опалення, нових вікон, сонячних батарей і теплоізоляції в будівлях.

Ось такі вони – найчистіші міста світу! Сподіваємось, що згодом – завдяки грамотній політиці влади та високій свідомості українців – Київ або будь-яке інше українське місто будуть також входити у топ начистіших міст Європи, а, можливо, навіть, і світу!

Приєднуйтесь до нас на Facebook, щоб дізнаватися про новини першими → http://bit.ly/GpOnFacebook