Про новий ринок електричної енергії в Україні, який розпочав своє функціонування з 1 липня 2019 року, сказано немало. Профільні видання та експерти описували механізми роботи, пояснювали тонкощі взаємодії, вдавалися в деталі законодавства. 

Згодом відзначатиметься перша річниця енергореформи. Перший рік роботи ринку видався непростим, і наразі галузь потребує розробки та імплементації стратегічних кроків, які дозволять їй працювати ефективно. Але перш ніж запроваджувати зміни, ми маємо детально проаналізувати пройдений шлях. Цей період становлення складається не тільки із серйозних викликів, але й з досягнень, хоча сьогодні, в умовах кризи, вони не так очевидні. Наша серія матеріалів про новий ринок від тих, хто стояв у витоків реформи, – далі.

Передмова, або Як все починалося

У 2015 році, коли почали готувати проєкт закону «Про ринок електричної енергії», чинне законодавство було імплементовано до Другого енергетичного пакета Європейського союзу. 

Водночас розпочався процес, який спрямував нас до імплементації Третього енергопакета. Основними його елементами є демонополізація та лібералізація енергетичних ринків в інтересах споживача, реформування корпоративного управління державних компаній-операторів енергоринків, створення повноцінних національних ринків газу та електроенергії.  Для цього тогочасна нормативно-правова база вимагала змін. 

Підписанням у 2017 році Закону України «Про ринок електричної енергії» було підтверджено, що:

● Україна виконуватиме взяті у 2009 році зобов’язання з розвитку  виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) до 2030 року;  

● всю фактично відпущену електроенергію з ВДЕ від імені держави придбаватиме єдиний покупець;

●  виробники продаватимуть державі чисту електроенергію за «зеленим» тарифом.

Для того, щоб забезпечити виконання основних положень, було вирішено створити нове державне підприємство. Причина полягала в тому, що попередній покупець електроенергії за «зеленим» тарифом – державне підприємство «Енергоринок» – мав колосальні борги. Очевидно, що переносити старі зобовязання у новий ринок було недоцільно. Високою була ймовірність неповернення боргів (досі несплачених), існував ризик банкрутства, а також була потреба в підвищенні інвестиційної привабливості «зеленої» енергетики .

Тому Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення створити нове державне підприємство – «Гарантований покупець». За задумом підприємство мало виконувати лише одну функцію, що випливає з його назви – гарантовано купувати всю електроенергію вироблену з альтернативних джерел за «зеленим» тарифом. Власне назва давала іноземним інвестором розуміння призначення Гарантованого покупця.

Закон набув чинності 11 червня 2017 року, з чого і розпочалася підготовка до реформи ринку.

Частина перша: (NOT) The End of Перехресне субсидіювання

В Законі передбачалося, що до запуску нового ринку має бути покінчено з перехресним субсидіюванням його учасників. Для цього Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розробила п’яти етапну програму підвищення тарифів на електроенергію для населення. Результатом мала стати така ціна на електроенергію для населення, що дорівнювала б собівартості виробництва та доставлення електроенергії до споживача. Але не все пішло за планом. Під час впровадження програми підвищення тарифів сталась «вугільна криза». Регулятор запровадив стимулююче ціноутворення на вугілля, що викликало збільшення оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії, і, як наслідок – зростання ціни для кінцевого споживача. На той момент остання ціна електроенергії для населення, встановлена НКРЕКП, вже була суттєво нижче роздрібної ціни для промисловості. Проте з огляду на складну економічну ситуацію вартість електроенергії для побутових споживачів було вирішено не змінювати.

До питання забезпечення населення доступною електроенергією не поверталися до 5 червня 2019 року, коли було затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Таким чином, уряд знайшов можливість забезпечення потреб побутових споживачів доступною електроенергією. Сьогодні цей механізм відомий як PSO для населення.

Зазначимо, що положення про спеціальні обов’язки готували відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та погоджували з Енергетичним Співтовариством. Реалізувати підтримку вирішили через товарний обмін.

To be continued… 

У наступних частинах – про товарне та фінансове PSO, зміни до положення про покладання спеціальних обов'язків та можливі сценарії розвитку підтримки населення.

Приєднуйтесь до нас на Facebook, щоб дізнаватися про новини першими → http://bit.ly/GpOnFacebook